Чув я, в дитинстві,в старих повір*ях,
В лісних озерах плаває пір*я,
То лебідь-діви їх загубили,
Коли в озерах личенько мили.
Приспів
Ви чарівниці,лебідь-дівиці,
Чи я вас бачу, чи мені сниться.
В серце закрались любові чари,
Я мов, той лебідь плачу без пари.
Людська підступність вас настрахала,
Де ваша зграя? Куди пропала?
Роду людському ви не простили,
Що душі й Землю занапастили.
Приспів.
Ви чарівниці,лебідь-дівиці,
Чи я вас бачу, чи мені сниться,
В серце закрались любові чари.
Я мов, той лебідь плачу без пари.
Я міг би ласку вашу здобути,
Та тільки років не повернути,
Зросли й згубили ваші сліди,
В казці лишились ви назавжди.
Приспів.
Ви чарівниці, лебідь-дівиці,
Чи я вас бачу, чи мені сниться,
В серце закрались любові чари.
Я мов, той лебідь плачу без пари.
В просторі часу ми розминулись,
Ви відлетіли й не повернулись,
Серце мені крає печаль.
Лебеді в небі сумно кричать.
Приспів.
Ви чарівниці, лебідь-дівиці.
Чи я вас бачу, чи мені сниться,
В серце закрались любові чари,
Я мов, той лебідь плачу без пари.
Микола Токарь
Николай Токарь,
Сидней Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.Служил в армии на Камчатке. Не имею, не состоял, не привлекался.Прошёл середину восьмого десятка.В браке состою 46лет.Имею дочь и троих внуков. Живу в Сиднее с 1997года. e-mail автора:niko1938@gmail.com
Прочитано 2777 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Мужество и слезы - Антон Это произошло - полтора года назад, зимой.Вся наша жизнь - испытания, и нужно их преодолеть не совратясь на посулы мертвой материи. Жива материя тогда, когда Сердце человека горит Ярким пламенем - и оживляет все материальные формы тогда. Тогда и говорят, что жив человек, через дела свои, через формы, с которыми имел дело. Он просто вложил в формы Свое Сердце, и огонь Сердца горит в этих оживленных вещах и делах его. У кого нет Сердца, или слабо горит, то и дела таковы. С Душою это связано, или ее отсутствием. И я получил этот опыт, и знаю, что значит - не иметь Души в себе. Это полное потеря Себя, это смутная память о том, что имел богатство, но утратил его. Это состояние сознания безсмысленности существования, и почти потеря памяти, словно кто то вычеркнул из жизни, и оставил доживать в этой скорлупе, в которой уж не вознестись в поднебесье.